Мовний етикет

Чого в розмові краще уникати?

Вихована людина говорить про себе в останню чергу. Якщо навіть вас про це попросили, то незабаром розмова слід перевести на іншу тему.

• Власні турботи й негоди обговорюються в сімейному колі або в дружньому колі; у суспільство виходять для того, щоб відпочити й розважитися.

• Домашні справи й хвороби нехай у подробицях обговорює той, хто не може знайти кращої теми для розмови.

• З лікарем потрібно консультуватися в прийомний годинник, а не розпитувати його в компанії або на вулиці про те, які засоби ухвалювати проти шлунково-кишкових захворювань.

• Не слід робити темою розмови ( принаймні, у присутності сторонніх) особисті справи, обговорення яких було б неприємно іншому («Ну і як ти пережив наганяй шефа?»).

• Довірчою інформацією ділитися не варто, так само як і натякати на речі делікатного характеру. Зайва відвертість може бути легко витлумачена як балакучість, а балакуча людина швидко втрачає довіру.

• Говорити про слабості інших аж ніяк не похвальне заняття. Той, хто намагається підвищити свої акції за рахунок інших, поводиться непорядно. Справжні люди зважають на людські слабості інших і не обговорюють їх у суспільстві.

Бесіда повинна бути цікавою

Обговорення кулінарних рецептів або приймань гри в теніс може лише ненадовго зацікавити співрозмовника, та й то не кожного. Якщо хтось із гостей увесь вечір вирікає моралі або висловлюється на вузькоспеціальні теми, це стомлює інших. Не треба займатися й порожньою балаканиною, від якої іншим ні користі, ні задоволення.

• Не піддавайтеся настрою. Дійсна ввічливість вимагає, щоб у бесіді ви були, що не тільки бере, але стороною, що й дає. Непристойно, а для багатьох, імовірно, і обтяжливо, коли вас розважають, а самі ви мовчите як риба.

• Перервіть бесіду, якщо відчуєте, що співрозмовники слухають вас без уваги; надходьте так і тоді, коли не певен, що розмова повинен бути їм неодмінно цікавий.

• Не відділяйтеся із групою співрозмовників від іншого суспільства. Якщо прагнете відкрити свій власний клуб, то запросите гостей, з якими бажаєте провести час, до себе додому.

• Чекайте, коли люди, що займають високий пост, що й користуються більшою повагою, звернуться до вас. Не залишайте співрозмовника, поки він не скінчив говорити.

• Не гарячитеся й не дратуйтеся, якщо співрозмовник стане заперечувати, інакше симпатії інших присутніх, які не дуже уважно стежили за темою, будуть не на вашій стороні, навіть якщо мова йде про самі цікаві речі.
•    Не шепотіться. Якщо вам треба шепнути кому-небудь зі співрозмовників щось на вухо (скажемо, звернути його увагу на який-небудь недогляд у туалеті й т.п.), відведіть його в сторонку.

• Говорите повільно й виразно й дивитеся при цьому співрозмовникові в очі. Дивитися під час розмови на ґудзик костюма співрозмовника, і тим більше вертіти її в руках, непристойно.

• Якщо гості говорять рідною мовою, то не вступайте з іншими в розмову іноземною мовою; у жодному разі не робіть цього, якщо говорите про кого-небудь із присутніх, не володіє цією мовою. За столом увага повинна бути зосереджене (хоча й не цілком і повністю, але все-таки в першу чергу) на сидячій праворуч дамі. Не заважайте загальній бесіді за столом, голосно переговорюючись із сидячими на відстані.

• Не вступайте в розмову на вулиці зі своїм знайомим, якщо він поспішає або чекає даму. Якщо знайомий іде в супроводі незнайомої дами, то звернутися до нього можна лише у випадку крайньої необхідності.

І останнє. Не судите про свої знайомих тільки по розмовах з ними. Важливі не їх слова, а насамперед їх справи.